- витівник
- (людина, що робить витівки, схильна до витівок), химерник, фокусник, фіґляр, штукар— Пор. вигадник
Словник синонімів української мови. 2014.
витівник
Смотреть что такое "витівник" в других словарях:
витівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
витівник — а/, ч. 1) Людина, схильна до витівок; вигадник. 2) Організатор масових розваг, забав … Український тлумачний словник
витівниця — і. Жін. до витівник … Український тлумачний словник
витіювато — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
кротофильник — витівник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
фокусник — 1) (той, хто показує фокуси), штукар, фіґляр; ілюзіоніст (артист цирку); маг, чарівник, чародій, чародійник (традиційна назва артиста цирку); факір (перев. в мандрівному цирку) 2) див. витівник … Словник синонімів української мови
фігляр — ляра, ч. Ол. Той, хто любить жартувати, витівник, жартівник … Словник лемківскої говірки
розважальник — а, ч. Той, хто розважає, звеселяє кого небудь; жартун, витівник … Український тлумачний словник
фігляр — а/, ч., розм. 1) Акробат, фокусник, блазень. 2) перен. Кривляка, позер. || Пустун, витівник … Український тлумачний словник
химерник — а, ч., розм. Те саме, що витівник … Український тлумачний словник
